Голодомор – це акт геноциду Українського народу, здійснений керівництвом ВКП(б) та урядом СРСР у 1932-1933 роках, шляхом організації штучного масового голоду, що спричинив загибель мільйонів українців у сільській місцевості на території Української СРР та Кубані, де переважну більшість населення становили українці, з метою придушення українського національно-визвольного руху і фізичного знищення частини українських селян.

85-ті роковини Голодомору

Через насильницьке вилучення продовольства, блокаду сіл та цілих районів, заборону виїзду за межі охопленої голодом України, згортання сільської торгівлі, репресії щодо незгодних тоталітарна система створила для українців життєві умови, розраховані на їхнє фізичне знищення. Така політика режиму – злочин проти людяності, який відповідає Конвенції ООН від 9 грудня 1948 року про запобігання злочину геноциду і покарання за нього.

Визнання Голодомору 1932 –1933 років геноцидом Українського народу законодавчо закріплено Законом України “Про Голодомор 1932 – 1933 років в Україні”, ухваленим Верховною Радою України 28 листопада 2006 року.

Постановою Апеляційного суду Києва від 13 січня 2010 р. Й.Сталіна, В.Молотова, Л.Кагановича, П.Постишева, С.Косіора, В.Чубаря, М.Хатаєвича визнано винними в організації Голодомору.

Україна пам'ятає – світ визнає!

Соціальна реклама до 85-тої річниці Голодомору, знята Young&Hungry Production за підтримки Міністерства інформаційної політики та за участі Українського інституту національної пам’яті і Центру досліджень визвольного руху.

Відео, розроблені Українським інститутом національної пам’яті

Україна і світ вшанували пам’ять мільйонів жертв Великого Голоду

У 2018 році Український інститут національної пам’яті розгортає інформаційну кампанію, присвячену 85-тим роковинам Голодомору 1932-1933 рр, на виконання Указу Президента України №523/2016 «Про заходи у зв’язку з 85-ми роковинами Голодомору 1932 – 1933 років в Україні – геноциду Українського народу» та затвердженого Кабінетом Міністрів України «Плану заходів на 2017-2018 роки у зв’язку з 85-ми роковинами Голодомору 1932-1933 років в Україні».

У рамках кампанії Інститут анонсує всеукраїнські та міжнародні заходи: відкриття виставки «Україна 1932-1933. Геноцид голодом», проведення Міжнародного форуму «Україна пам’ятає – світ визнає!» у столиці в листопаді 2018 року, поширення соціальної реклами та брошур про Голодомор.

Також Інститут розробив і запустив веб-сторінку «85-ті роковини Голодомору», де публікується інформація про заходи, що відбуваються в Україні та світі з ушанування пам’яті жертв Голодомору.

На веб-сторінці «85-ті роковини Голодомору» були доступні рубрики:

Новини. Щоденна інформація про події в Україні та світі до вшанування пам’яті жертв Голодомору, а також різноманітні матеріали на цю тему: статті, ґрунтовні дослідження, фотографії, документи та інше.

Міжнародний форум. Докладна інформація про Міжнародний форум, що відбудеться 22-23 листопада 2018 року в Українському домі (Київ): програма заходу, теми доповідей, учасники (детальна інформація уточнюється і буде розміщена згодом).

Міжнародна акція. Висвітлення перебігу Міжнародної акції «Запалімо свічку пам’яті», зокрема і за кордоном.

Країни, які долучилися до акції «Запали свічку пам’яті», можна буде відстежити на інтерактивній карті, розміщеній на сайті.

Виставка. Виставка «Україна 1932-1933. Геноцид голодом» наочно демонструє не лише українцям, а й світовому співтовариству, причини та механізми більшовицького злочину проти людства, а також пояснює, чому цей акт є геноцидом.

Відео. За посиланнями, розміщеними в цьому розділі, доступні соціальні відеоролики, присвячені Голодомору 1932-1933 рр.

Брошура. Як і виставка, однойменна брошура апелює до українців та світової спільноти, змушуючи замислитися про причини і наслідки трагедії українського народу, спричиненої тоталітарним більшовицьким режимом.

 

Міжнародний форум «Україна пам’ятає, світ визнає!» до 85-тих роковин Голодомору 1932 – 1933 років в Україні

Форум відбувся 22-23 листопада 2018 року в Українському Домі (Київ).

Головна мета заходу:

  • донесення до світового співтовариства потреби його засудження задля неповторення подібних злочинів у майбутньому;
  • інформування міжнародної спільноти про Голодомор 1932-1933 років в Україні;
  • осмислення наслідків злочину геноциду Голодомору для України і світу;
  • обговорення шляхів збереження пам’яті про жертв та обставини злочину.

Міжнародна акція «Запали свічку пам’яті»

1 вересня 2018 року в Києві стартувала масштабна Міжнародна акція «Запали свічку пам’яті», яка протягом 85-ти днів проходитиме у 85 куточках світу.

Під час меморіальних заходів, які відбуватимуться в приміщеннях українських посольств та консульств та інших знакових місцях, пов’язаних з Україною, учасники запалюють символічну свічу пам’яті та зачитуватимуть 85 імен дітей загиблих під час Голодомору.

За перебігом акції можна було стежити на веб-сторінці «85-ті роковини Голодомору». Тут на інтерактивній мапі світу будуть марковані свічками-позначками міста, де уже відбулися міжнародні вшанування пам’яті жертв Великого голоду.

Міжнародна акція була ініційована Світовим Конгресом Українців. Її підтримали Міністерство закордонних справ України, Український інститут національної пам’яті та Національний музей «Меморіал жертв Голодомору».

Виставка «Україна 1932-1933. Геноцид голодом»

Виставка розповідає про історію Голодомору, яку повинні знати не лише в Україні, а й в усьому світі. Автори пояснюють, чому Голодомор є геноцидом та чому світове співтовариство має визнати його таким.

Виставка створена за участі Українського інституту національної пам’яті, Національного музею «Меморіал жертв Голодомору», Міністерства закордонних справ України.

Брошура «Україна 1932-1933. Геноцид голодом»

Брошура деталізує історію Голодомору 1932-1933 рр., яку мають знати не лише в Україні, а й у всьому світі, та пояснює, чому Голодомор є геноцидом і чому таким його має визнати світове співтовариство. Як і виставка, брошура апелює до українців та світової спільноти, змушуючи замислитися про причини і наслідки трагедії українського народу, спричиненої тоталітарним більшовицьким режимом.

Матеріали підготували Український інститут національної пам’яті, Національний музей «Меморіал жертв Голодомору», Міністерство закордонних справ України та Міністерство інформаційної політики України.